Rambler's Top100Rambler's Top100 ElVESTA-top Index'99 Fair.ru Fair of sites Новая Почта. Счетчик
Попередній    Зміст    Наступний    
Олег i Валентин Авраменки. ЗРУЙНОВАНI ЗОРI. Роздiл 22

 

22

Понедiлок жодних звiсток не принiс. Зате у вiвторок у новинах промайнула згадка про те, що шiстнадцятирiчна цiсарiвна Наталя Олександрiвна, менша донька государя Олександра Михайловича, вiдвiдала кiлька примiських iнтернатiв, зокрема, й той, де вчилася Естер. Метою цих вiзитiв було поповнення штату принцеси новими фрейлiнами, що їх за традицiєю вiдбирали серед дiвчат-сирiт. На вiдмiну вiд царських нащадкiв чоловiчої статi, якi вчилися у звичайнiй школi (ну, не зовсiм звичайнiй, а в найкращiй, елiтарнiй), государевi дочки проходили шкiльну програму в спецiальному придворному лiцеї, де компанiю їм складали однолiтки-фрейлiни. Власне, це й було їхнiм головним обов’язком — вчитися разом iз цiсарiвною.

Уже наступного дня, в середу, трiйко дiвчат отримали офiцiйне запрошення двору бути фрейлiнами принцеси Наталi. Серед них опинилася й Естер, а двi iншi обраницi були родом з Аррана та Есперанси. Бiльшiсть оглядачiв розцiнили такий вибiр як символiчний жест доброї волi щодо переселенцiв, свiдчення того, що верховна влада Новоросiї визнає їх повноправними громадянами планети.

Власне, так воно й було. Як розповiла менi Рашель зi слiв Олега Рахманова, Павло просто пiдкинув цю iдею сестрi, та одразу вхопилася за неї, а з боку батькiв жодних заперечень не виникло. Решта було вже справою технiки. Всюдисущий Сергiй Iванов на прiзвисько Вейдер подбав про те, щоб iнтернат Естер потрапив до списку тих, якi мала вiдвiдати принцеса, а далi все сталося саме собою, i Павловi навiть не довелося втручатися, щоб схилити сестру до потрiбного рiшення. Зовнiшнiсть Естер, її товариськiсть i гострий розум справили на цiсарiвну гарне враження, i вона сама, без братових пiдказок, зупинила на нiй свiй вибiр.

А вже в четвер почалися обережнi контакти цiсаревича з нашою розвiдкою. Як ми й очiкували, вiн одразу дав зрозумiти, що не має намiру танцювати пiд нашу дудку, а згоден спiвробiтничати лише на рiвних. Вiдчуваючи за собою значну пiдтримку з боку молодiжної органiзацiї, що примудрилася обплутати своїми тенетами всю Новоросiю i навiть встановити контроль над царською охранкою, Павло цiлком мiг дозволити собi диктувати нам умови, а в нас не залишалося iншого виходу, як визнати за ним це право. Крiм нього, ми бiльше не мали на кого робити ставку — вiн був єдиним сином царя. Сам цар, його батько, виявився слабкою людиною, цiлковито заляканою альвами, а дядько був ще гiрший — вiн вiдверто лобiював iнтереси потужної фiнансово-промислової групи, яка з потрухом продалась чужинцям. Розраховувати ж на те, що народ, який вiками звик жити пiд царською владою, радо вiтатиме повалення монархiї, було б щонайменше наївно.

Час iшов своїм трибом. Перемовини нашого командування з принцом Павлом просувалися успiшно, а його соратники, судячи з їхньої поведiнки, нi про що не здогадувалися. Вони повiрили, що цiсаревич закохався в Естер, i, треба сказати, мали для цього всi пiдстави, оскiльки мiж молодими людьми справдi зав’язався роман, чутки про який швидко поширилися за межi палацу й незабаром облетiли всю планету. Здебiльшого народ поставився до них зi спокiйним розумiнням i легкою iронiєю — у свої неповнi вiсiмнадцять Павло вже зажив слави досить велелюбного хлопця, а його пристрасть до руденьких дiвчат була загальновiдома. Щоправда, деякi особливо правовiрнi або ревно православнi громадяни Новоросiї були незадоволенi тим, що новою пасiєю їхнього наслiдного принца стала єврейка, але таких, на щастя, було дуже мало.

А в Рашелi з цього приводу склалася цiлком певна думка, яку вона не забарилася повiдомити менi, щойно їй стало вiдомо про стосунки мiж Павлом i Естер.

— Адмiрал Дюбарi клятий звiдник! — сказала донька. — Вiн вiд самого початку це планував. Тiльки не кажи, що ти нiчого не знав. Певна рiч, знав. Ще б пак — таке прикриття! А на почуття бiдолашної Естер усiм начхати.

— Але, сонечко, — збентежено заперечив я, — нiхто ж її не примушував. Вона сама, з власної iнiцiативи...

— Нi, з почуття обов’язку! Вона не дурна, вона вiдразу зрозумiла, чого вiд неї вимагають.

— Чому ти так думаєш? А раптом Естер закохалася в нього? Ось ти... — Я на секунду зам’явся. — Тобi ж подобається Олег Рахманов. Подобається не тому, що тобi доручили з ним працювати, а просто подобається. I ти проводиш з ним багато часу зовсiм не через почуття обов’язку.

— Ну, припустiмо. — Рашель зухвало глянула менi в очi. — Але я не поспiшаю лягати з ним у лiжко. Хоча дехто, не називатиму iмен, переконливо радив менi бути поступливiшою.

Донька вийшла з кiмнати, гучно грюкнувши дверима. Менi неважко було здогадатися, ким був той „дехто”, i я твердо вирiшив нам’яти цьому нахабному хлопчиськовi вуха. Пiсля виконання завдання, звiсно, коли вiн уже не буде моїм пiдлеглим...

А пiд кiнець п’ятого тижня нашого перебування на Новоросiї я отримав звiстку, що на планету повернувся альв Григорiй Шелестов.

 

Попередній    Зміст    Наступний    
Олег i Валентин Авраменки. ЗРУЙНОВАНI ЗОРI. Роздiл 22


Спасибо партнёрам: